Останнім часом в Україні, та й в цілому світі, збільшилась кількість противників вакцин, а їхній голос доволі потужно лунає в інтернеті. Як наслідок, простий приклад, в Італію активно повернулась кір і лише за декілька перших місяців 2017 року офіційно зареєстровано більш ніж 1600 випадків цього захворювання. США внесли Італію в список країн небезпечних для подорожі…
Чим зумовлена ця “фобія” вакцин?
Як на мене, природнім страхом перед чимось, що ми не знаємо, або просто не до кінця розуміємо, та ще й випадками економічних махінацій деяких держав саме в питаннях вибору, якості і закупівлі вакцин. Проте неінформованість та дезінформація – це дві основні причини того, чому батьки “вступають” до кіл “анти-вакцинщиків”.
Педіатри Італії останнім часом значно посилили боротьбу з незнанням та безпідставною параноєю: інформація про вирішальну роль вакцин часто з’являється в ЗМІ, лунає з трибуни італійського Парламенту. Проте багато хто все ж таки схиляється до “теорій вселенської змови” і свідомо не вакцинує власних дітей… І таким чином несвідомо стає причетним до погіршення рівня здоров’я усіх громадян, піддає ризику життя дітей, і не тільки власних. До речі, про те, як вібдувається вакцинація дітей в Італії можна почитати ось тут.
Залишу без коментарів позицію та “аргументи” борців з вакцинами. Набагато цікавіше прочитати те, що написано про міфи довкола вакцин на офіційному сайті Об’єднання Педіатрів Італії. Отже зробивши персональне дослідження цього питання, пропоную Вашій увазі чотири найтиповіші міфи про вакцинацію дітей.
1. Вакцини призводять до аутизму
Найпопулярніший і найстрашніший міф, який має неабияку ефективність. На даний момент не існує жодного наукового підтвердження того, що нібито існує причинно-наслідковий зв’язок між вакцинами й аутизмом. Більше того, єдине дослідження, котре начебто підтвердило наявність зв’язку між вакциною проти корі-паротиту-краснухи й аутизмом було визнане неправдивим (проведеним із серйозними недоліками) і його викреслили з наукових журналів. Британський медик, котрий провів його, був виключений зі спілки медиків в травні 2010 року. Проте це дослідження ще й досі активно використовується борцями з вакцинами як впливовий аргумент…
Всесвітня Організація Здоров’я підкреслює, що “наявні епідеміологічні данні не демонтсрують жодного зв’язку між вакциною проти корі-паротиту-краснухи й розладами аутистичного спектру”. Більше того, “немає ніяких доказів того, що будь-яка педіатрична вакцина може збільшити ризик розвитку такого типу розладів.”
2. Вакцини — неефективні, вони не захищають 100 відсотків вакцинованих людей
Так, не всі люди однаково реагують на вакцини. Тобто, не всі організми на 100 відсотків ефективно відповідають на дію вакцини. Але саме це і є одна з головних причин, чому потрібно робити щеплення і не забувати про їхнє повторення, якщо це передбачено (не всі вакцини діють ціле життя, як приклад, вакцина від коклюшу), аби завжди мати високий рівень захисту. Йдеться про так званий “імунітет стада”: чим більше вакцинованих, тим менша вірогідність розповсюдження бактеріальних та інфекційних захворювань.
3. Вакцини неефективні, бо всі вакциновані від грипу все одно його “підхоплюють”
Грип, як відомо, є одним з найбільш розповсюджених захворювань. В Італії що року на грип хворіють близько 5-8 мільйонів людей, медики говорять про близько 8000 смертних випадків щороку. Тож хвороба типова, але від цього не стає менш небезпечною, адже часто-густо викликає ускладнення різної форми. Саме тому важливими є вакцини, які, власне, допомагають запобігти виникненню ускладнень.
Так, навіть ті, які зробили щеплення від грипу можуть на нього захворіти, але далеко не всі! Чому це так? Все просто:
- Від введення вакцини і до настання моменту її активної захисної дії проходять приблизно 2 тижні, протягом яких людина може підхопити грип.
- Всі знають, що грип дуже легко мутує, тому вакцина не завжди ідеально відповідає штампу грипу, яким заразилась людина.
- Старші люди менш ефективно реагують на вакцини, проте, наявність щеплення значно зменшує ризики ускладнень. Себто, інколи вакцини від грипу не гарантують тотального захисту, але це не применшує факт їхньої важливості у запобіганні ускладнень, полегшення форми у якій проходить хвороба, та захворювання загалом.
4. Більшість хвороб вже майже зникли, тож який сенс робити вакцини?
Зникнення віспи ще у 1980 році, яка до цього щороку призводила до більш ніж 5 млн смертей, відбулось здебільшого завдяки вакцинації. Проте, що стосується інших інфекційних захворювань, до їхнього зникнення ще досить далеко. Саме тому медики підкреслюють, що ніколи не потрібно послаблювати рівень захисту людини і, таким чином, населення загалом. “Імунітет стада” – це саме те, що дозволяє запобігти мільйонам потенційних смертей серед дітей і захистити тих, яким вакцини протипоказані.
Звичайно, сучасний рівень життя (гігієни) в Європі — це фактор, якій допомагає запобігти деяким захворюванням. Проте інфекційні хвороби не зникли (лише віспа). В Європі зник також і поліомієліт. Але, якщо кількість вакцинованих буде зменшуватись, він легко може повернутись. “Цікавий” приклад: в Голландії, країні з високим рівнем життя, в 90-х роках в одній з груп Реформованих Протестантських церков, які відмовились вакцинувати власних дітей, ця хвороба “зачепила” 72 людини. Як наслідок: 2 смерті і 59 паралізованих на все життя.
Отже: робити чи не робити вакцинацію власній дитині?
Вибір кожен робить сам, але потрібно не забувати про нашу відповідальність за власну дитину і за весь соціум. Хоча, якщо вірити у вселенську змову, варіантів на мою думку існує два: або нас вбивають вакцинами, або нас вбивають ті, хто від них відмовляється, без жодних медичних протипоказань…
Залишити відповідь