Пустушка (або соска) – є однією з найперших дилем в житті нео батьків. Достатньо вбити це слово в пошукову систему і стає відразу зрозумілим, що ця болюча тема, на жаль, не дає спокою батькам у цілому світі. Ця дилема практично розділила світ навпіл: є ті, хто за, і ті, хто категорично проти.
Проблема, правда, ускладнюється ще й тим, що до цієї дискусії радо долучаються ті, в кого немає дітей, або в кого діти вже давно виросли. Іншими словами, достатньо вийти з півторарічною дитиною, в якої в роті соска, на вулицю, і все відразу стає зрозумілим: цей гаджет нікого не залишає байдужим.
Історія пустушки налічує 2000-3000 років. Але прототип саме відомої нам соски з’являється приблизно у 14-15 столітті. Так на іконі Албрехта Дюрера “Мадонна з чижиком” (1506) рік, Ісус тримає у руці саме соску зроблену із тканини. Не подумайте, це ні в якому разі не релігійний аргумент “за”, це просто факт – соска – це споконвічний спосіб заспокоєння маленьких дітей.
Враховуючи те, що тема доволі гаряча, я думаю, варто звернутись до досліджень стосовно використання пустушок. А протягом останніх 15-20 років їх було проведено чимало. Тож емоції і просто упередження краще залишити для “експертів”-перехожих, завжди готових прокоментувати все, що робить молода мама. Щоб скласти власну думку з цього приводу, краще нікого взагалі не слухати і переглянути результати деяких досліджень.
Переваги використання пустушки
- Використання пустушки немовлятами, народженими передчасно, має позитивний вплив на неврологічний та пізнавальний розвиток. До того ж це позитивно впливає на їхню здатність самостійно годуватись груддю. (Standley J., 2003)
- Смоктання пустушки (чи пальця) значно зменшує вірогідність Синдрому Раптової Смерті. Пустушка в роті запобігає тому, аби обличчя дитини повністю занурилось в матрац. До того ж, соска змушує дитину тримати язик завжди попереду, що допомагає зменшити ризик обструкції ротоглотки. (Li D, Willinger, M., Petitti, D. et al. Use of a dummy (pacifier) during sleep and risk of sudden infant death syndrome (SIDS), 2006). Тому Академія Педіатрів Америки радить використовувати соску (якщо дитина її бере), лише до 12 місяців, саме з метою запобігання SIDS.
- Доведено, що використання пустушки не погіршує годування груддю. (Collins, 2004) Крім того, можу це підтвердити на власному досвіді. Проблема тут часто-густо в тому, що деякі мами не хочуть годувати дитину “за запитом”, а намагаються витримувати графік “кожні три години”, тож використовують соску, щоб відтягнути час. В таких випадках у багатьох жінок і справді починаються проблеми з лактацією.
- Найочевидніше – пустушка допомагає заспокоїти дитину, а отже і батьків. Думаю, що це доволі вагомий аргумент. Пустушку вважають методом покращення сну, заспокоєння під час стресу, психологічною підтримкою для дитини.
Певні ризики використання пустушки
- Занадто довге використання пустушки (себто після 3-х років) може спровокувати різні стоматологічні проблеми: неправильний прикус, відкритий прикус тощо. (Viggiano, 2004)
- Використання пустушки немовлятами, які не досягли 1 місяця, може спровокувати проблеми з грудним годуванням (йдеться про годування винятково груддю), а також зменшити його тривалість. (Howard, 2003) Те саме нам повторювали педіатри в лікарні, де народився кіндер: якщо дати соску зарано, є ризик, що дитина буде плутати пустушку і грудь (буде їсти менше), або не навчиться правильно годуватись груддю (проблеми з лактацією гарантовані).
- Є дослідження, яке говорить про те, що використання пустушки після 12 місячного віку трохи збільшує ризик отиту. Про це говорить ААР (Асоціація Педіатрів Америки).
Таким чином, сучасні дослідження дозволяють батькам зробити свідоме рішення, на основі конкретних фактів, а не емоцій та порад бабусь і перехожих. Хоча навіть наявність такої кількості доведених фактів не полегшує тягар нео батьків, адже причина їхніх страждань здебільшого це думка оточуючих. Соціальний пресинг в цьому питання на диво сильний, а особливо у нас в Україні. Ніяк не можу збагнути, чому всіх так хвилюють соски в роті чужої дитини?
В Італії, в свою чергу, існує зовсім інша крайність – часто-густо діти ходять із пустушками до 4х-5ти років… Якось так.
Тому…
Трошки про золоту середину: розумне використання пустушки
В Італії є цікава річ: Путівник для нових Батьків, виданий Міністерством Охорони Здоров’я Італії. Це стисла інформація про те, що роботи з дитиною вдома: як купати, годувати, чого не лякатись тощо. Так от, стосовно пустушки у ньому зазначено:
- Дати дитині пустушку лише після першого місяця життя, коли вже налагоджено грудне годування.
- Не змушувати брати пустушку. Є багато дітей, які на неї взагалі не погоджуються.
- Використовувати пустушку лише в кризові моменти: під час сну, коли ваша дитина плаче, або навіть коли просто змучена. Не дозволяти, щоб дитина було із соскою постійно, але й не залишати дитину в істериці. Пустушка – це прекрасне і безпечне заспокійливе.
- Не мастити пустушку нічим солодким (в жодному випадку медом). Це може спровокувати розвиток інфекцій, а в майбутньому – збільшити проблеми із карієсом.
- Пустушку потрібно стерилізувати декілька разів на день. Проте, це втрачає свою важливість, коли дитина вступає в період пізнання світу через рот :). І тут я згадую, як косо, і з яким осудом, на мене дивились в Україні люди, коли соска падала на підлогу і малий просто її піднімав і клав назад до рота..
- Італійські педіатри радять остаточно забрати пустушку максимум в 3 роки. (Правда неочківуно?:))
Можна ставити крапку. Головне в цьому житті – це приймати лише власні і добре обдумані рішення, намагаючись не зважати на соціальний пресинг.
