Часто-густо це просто риторичне запитання, прояв батьківського відчаю і виснаження. Адже нам дорослим чомусь властиво вірити в те, що плач немовляти це щось ірраціональне, або вийняткого щось, що свидчить про біль або хворобу. Але, як не дивно, плач новонародженого є доволі вивченим явищем, яке має цілий перелік різних й часто далеко не страшних причин.
Плач дитини часто вводить в паніку батьків, а ще частіше саме оточуючих і, здебільшого, саме бабусь. На якомусь більш природному рівні ми підсвідому розуміємо, що плач – це прохання про допомогу. Проте чи справді дитина кричить щоразу, як у неї щось болить? Питання саме в цьому, адже це перше, що спадає нам на думку.
Що таке плач?
Чому діти народжуються саме з плачем, а не з прекрасною голівудською усмішкою? Стосовно цього медики й антропологи мають певні теорії. Одна з них говорить про те, що новонароджений малюк, на відміну від малюків тварин, народжується дуже не підготовленим до зовнішнього світу. Достатньо згадати про непропорційний розмір голови й невміння її тримати, тотальне невміння переміщуватись й принаймні якось розбірливо комунікувати.
Так от, якщо б малюк звертав на себе увагу усмішкою, він би просто залишився голодним, адже було б легко його не помітити. А от плач – його не почути просто неможливо. Завдяки плачу навіть вночі новонароджена дитина забезпечує себе їжею у вигляді мами, чи будь-кого іншого із дорослих із пляшкою молока.
Найцікавіше в цьому те, що вчені довели, що діти плачуть на різних мовах по-різному. Звучить абсурдно, але мелодика плачу дитини відповідає мелодиці мові, яку вона чула найчастіше, знаходячись ще в утробі. Себто плач, це й справді метод комунікації, а не ознака лише болю.
Причини плачу?
Залишилось лише зрозуміти «Чому???» плаче дитина.
1. Бажання уваги, ніжності, присутності, відчути себе не самотнім.
Звучить банально? Але вчені й лікарі наголошують, що це одна з перших і найпростіших підстав плачу. Згадайте лише типову ситуацію, коли на руках спить, а як тільки поклали у ліжечко, то починає плакати. Так от, це саме той момент. Дитина виросла у мами в животі. Вона місяцями чула її серцебиття й знаходилась у теплому, чітко окресленому середовищі. Тому абсолютно природним є те, що після народження їй потрібен час, що навчитись і звикнути бути хоч якийсь час «на самоті».
Часом достатньо просто огорнути обіймами, чи не туго запеленати, щоб дитина знову відчула себе захищено, так само, як і в животі у мами.
2. Просто голод або спрага.
Дитина поїла 30 хвилин тому і знову плаче? Взяли на руки и і це не допомагає, а отже варто спробувати, як-то кажуть, «запропонувати грудь». І нічого дивного в цьому немає. Це абсолютно не означає, що вона не наїдається, чи що молока не вистачає. Просто всі ми любимо перекуси, погодьтесь. До того ж перекуси заспокоюють нерви.
Якщо малюк крутить головою, висовує язик, дихає носом як їжак, просто запропонуйте грудь. Це майже завжди вирішує проблему.
3. Стомленість й бажання поспати.
Діти часто плучуть саме тоді, коли хочуть спати. Просто варто зорієнтуватись по годиннику, якщо вже годину або більше не спить, то дуже вірогідно, що потребує лише відпочинку. Варто просто взяти на руки, тихенько поколихати (або навіть дати соску…) чи, як завжди в екстрених ситуаціях, дати грудь і за пару хвилин малюк засне.
4. Жарко, холодно.
Друге – маловірогідне, адже наш інстинкт захисту малюка призводить до того, що ми занадто тепло його вдягаємо. Достатньо перевірити, чи не спотіла дитина.
Менше одягу (й лише натуральні тканини), свіже повітря (вікна на провітрювання, якщо за вікном не люта зима) – це необхідні умови для гарного самопочуття.
5. Брудний підгузок.
Малюки часто плачуть через те, що їм не комфортно, бо підгузок брудний чи навіть просто мокрий. Тому в момент плачу, варто розглянути й таку його причину.
6. Бажання змінити позицію.
Інколи малюкам просто незручно, або просто навіть набридло лежати в якійсь позиції, тому плачем вони просять нас врятувати їх від незручностей, чи просто допомогти вивчати якусь нову частину нашого великого світу.
7. Плач як ознака болю.
Якщо всі попередні варіанти не діють, себто не діють протягом певного часу (а не протягом 20-ти хвилин), то варто звернути увагу на фізичний стан дитини. Забитий ніс? Підвищена температура? Гази? У випадку не впевненості у доброму фізичному здоров’ї дитини варто звернутись до педіатра.
І пам’ятате, малюкам дуже подобаються прогулянки, адже вони фізіологічно пам’ятають рух матері під час вагітності. Прогулянки заспокоюють малюків, а мамам допомагають покращити психологічний стан й відновити фізичну форму.
П.С.: Італійські педіатри люблять підкреслювати один простий вже науково доведений факт: після того, як грудне вигодовування було налагоджено, соска (пустушка) не має на нього ніякого негативного впливу. Тому, якщо вона заспокоює немовляту, особливо, коли ми не вдома, навіщо мучити себе і дитину?
